Масляна

Масляна

Святкування 6-В класу Масляної

Історія масниці

Багато хто вважає, що масниця до віри відношення не має, що це народне свято зустрічі весни. Їй присвячені всі його ритуали - млинці, маскарад, бійки і взяття снігового містечка. Але от у православному церковному календарі читаємо: «26 лютого - 11 березня. Седмиця сирна (масляна) - суцільна ». І біля церковної масниці є своя історія, обряди і свій сенс. Священик отець Володимир розкриває православний календар на даті 11 березня (нов. стиль) і закладає сторінку червоною стрічкою:

Масляна - це підготовка до семи тижнях Великого посту, до якого віруючі повинні прийти зі світлими думками і чистою душею, - пояснює отець Володимир.

Церковна масниця схожа на сутінки. Плавно опускається ніч і густіють фарби, повільно - день від дня віруючі обмежують себе в їжі, спілкуванні, неправедних думках і вчинках. І від служби до служби осягають сенс цього обмеження. Робота над собою починається задовго до настання Сирною седмиці 24 лютого. У цей день в храмах читається глава Євангелія, що оповідає про те, як молилися дві людини.

У цей же день на вечірньо до звичної службі додається піснеспів Великого посту. За покаянної Тижнем про митаря і фарисея слід Тиждень про блудного сина (3 березня) - повість про повернення грішного, але розкаявся людини до Бога. З цієї неділі богослужіння ведуться за Пісної Тріоді, а до піснеспівів додається 136-й псалом - «На ріках вавилонських»

Третій акт - Вселенська Батьківська субота (9 березня) і Тиждень про Страшний суд (10 березня) - оповідь про початок і кінець людства. У батьківську суботу Церква поминає всіх від віку померлих православних християн. А в неділю настає мясопуст - день прощання з м'ясною їжею, «відпускання» її. Сирна седмиця, що вступає в свої права з понеділка, це, по суті, пісний свято, хоча поки ще дозволені і молоко, і яйця. У церковних стінах Сирна седмиця осінений молитвою святого Єфрема Сирина про дар покаяння. Але за стінами православний люд, включаючи і духовенство, веселиться відчайдушно, ніби прагнучи наїстися, нагулятися перед Великим постом. Так було в 1476 році, коли Іван Грозний спостерігав, як в кулачному бою його з річковики кроплять кров'ю лід Москви-ріки. Так було в 1722 році, коли у Червоних воріт був споруджений гігантський фрегат на його палубі блазнював Петро I, Катерина і придворні в масках вовків, журавлів і драконів. Так залишилося й донині.

Опудало Зими - головний символ Масляної

Кульмінацією Масниці залишається спалювання опудала Зими - символ догляду зими і настання весни. Передують спалення пісні, ігри, танці, хороводи, супроводжуються частуванням гарячим сбитней (медовим напоєм) і млинцями, і булочками - жайворонками. Як жертвопринесення (колись це саме так і осмислювалось) виготовляли величезну смішну й страшну ляльку - опудало Масляної з соломи або ганчірок, наряджали його звичайно в жіночий одяг, як давній священний образ божества. Потім несли її через усе село, іноді посадивши опудало на колесо, увіткнені зверху на жердину; вийшовши за село, опудало або топили в ополонці, або спалювали або просто розривали на частини, а решту солому розкидали по полю. Іноді замість ляльки по селу возили живу «Масляну»: ошатно одягнену дівчину або жінку, стару або навіть старого в рвані. Потім під крик і улюлюкання їх вивозили за село і там висаджували або вивалювали у сніг («проводили Масляну»).