Тема уроку: «Україна – єдина країна».
Мета: розширити поняття про єдність, незалежність і суверенність нашої
держави та роль у цьому українського козацтва;
розвивати в учнів
бажання брати посильну участь у розбудові та зміцненні єдності нашої держави;
виховувати
майбутнього захисника своєї Вітчизни та формувати в учнів активну громадянську
позицію щодо єдиної, цілісної держави та захисту її кордонів.
Форма
проведення:. Розповідь з елементами довідок,
повідомлень, бесіди
Місце
проведення: класна
кімната.
Тривалість: 45 хвилин.
Обладнання: Конституція України, медіа
проектор, портрети поетів Тараса Шевченка, Лесі
Українки, Івана Франка.
Всім серцем любіть Україну свою,
І вічні ми будемо з нею
В. Сосюра
Свою Україну любіть,
За неї Господа моліть
Т. Шевченко
Слово вчителя.
Вишита
колоссям і калиною,
Вигойдана
співом солов’я,
Зветься
величаво – Україною,
Земле
зачарована моя.
Відео «Це моя Україна»
Учень:
На світі багато чудових країн,
Мені наймиліша, найкраща країна,
Яка піднялася,
мов Фенікс, з руїн,
Безсмертна моя Україна.
Ти з давніх віків непокірна була
І волю свою боронила невпинно.
Учень: Нарешті збулося –
її здобула
Звитяжна моя Україна.
На землях твоїх неозорих степів
Живе працьовита і чесна родина,
Хвилюється колосом стиглих хлібів
Моя золота Україна.
Учень: В
садах і дібровах в вечірні часи
Чарує нас пісня дзвінка солов’їна,
І чути співочі дівчат голоси, –
Пісенна моя Україна.
Тепер ще не легко живеться тобі,
Є в тому, мабуть, особлива причина.
Та все подолає в тяжкій боротьбі
Незламна моя Україна.
Учень: Квітуй, мов калина, над плесами вод,
Будь в дружбі і праці міцна та
єдина.
Хай буде щасливим твій вільний
народ,
Прекрасна моя Україно!
Учитель:
-
Діти, тема нашого першого уроку
«Україна – єдина країна»
Щасливі ми, що народилися на такій
чудовій, багатій, мальовничій землі - на нашій славній Україні! Тут жили наші
діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає
сивої давнини. Материнський образ України встає з полинових степів і глибинної
чорноземної скиби, як барва зоріє із зажури поліських озер, що чистими очима
довірливо дивляться на світ, виростає недосяжно на повен зріст із карпатських
верховин. Нема життя без України, бо Україна - це мати, яку не вибирають, бо
Україна - це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна - це пісня, яка вічна на
цій землі.
Багатовікова історія українського
народу, народу-великомученика, на долі якого було досить лиха... Майже кожне
століття, як свідчать джерела, розпочате голодними роками, наслідками епідемій,
спустошливими війнами, чужоземними навалами. З XV століття, з часів козаччини,
почалася національно-визвольна боротьба за побудову незалежної самостійної
держави. Але шлях до незалежності був тяжкий і тернистий. Важко назвати країну,
яка б пережила те, що пережила Україна за більш ніж пів-тисячолітнє поневолення
(1240 - 1991 р.)
Вчитель. Ми, українці, повинні пишатися тим,
що наша Україна ніколи не поневолювала інші народи, не вела загарбницькі війни,
а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів.
Так, Україна здобула волю і
незалежність. Перед усім світом постала Відомий французький вчений Й. Г. Коль у
1841 році писав: «Немає найменшого сумніву, що колись велетенське тіло
російської імперії розпадеться, і Україна стане вільною державою. Час цей
наближається поволі, але неухильно. Українці є нація з власною мовою, культурою
та історичною традицією. Україна роздерта поміж сусідами. Але матеріал для
Української держави готовий: коли не нині, то завтра з'явиться будівничий, що
збудує з тих матеріалів велику незалежну українську державу».
І довгожданий час настав. 16 липня
1990 року Верховна Рада Української республіки приймає важливий документ -
Декларацію про державний суверенітет України.
Декларація стала першим кроком до незалежності
нашої держави, відчутним рушієм у боротьбі за волю.
24 серпня 1991 року проголошено Акт про
незалежність України. Акт проголошення незалежності
завершив тисячолітні прагнення українського народу до волі, до створення своєї
суверенної держави.
Проголошення Акту незалежності
України відкрило нову сторінку в історії України. На всіх етапах становлення
український народ демонстрував високий національний дух і прагнення жити вільно
і незалежно, у мирі та злагоді з іншими народами. Основними напрямками
зовнішньої політики України були:
участь України в діяльності
міжнародних організацій:
1992 р. – Україна стає членом
Міжнародного валютного фонду,
1995 р. – Членом Ради Європи,
2000 р. – Україна – член Ради
Безпеки ООН,
2004 р. – угоди про Єдиний
економічний простір (ЄЕП);
ядерне роззброєння:
1994 – приєднання України до
Договору про нерозповсюдження ядерної зброї;
1996 р. – ядерні боєголовки вивезено
з території України;
співпраця з Європейським Союзом
(ЄС);
налагодження відносин з
державами СНД, тощо.
1996 рік. 28 червня Верховна Рада
України прийняла Основний Закон - Конституцію України. Цей день став
національним святом. У цьому році також затверджено українську грошову одиницю
гривню.
Державними символами України є: Державний Прапор, Державний
Гімн, Державний Герб.
Звичайно,
що ми згадали тільки деякі важливі події з життя молодої Української держави.
Але сьогодні з гордістю можемо сказати: так, є незалежна Українська держава зі
своєю землею, своїм народом, своїми символами, своєю рідною мовою, традиціями і
культурою.
–Подивіться, будь ласка, у вікно:
день стоїть у шелестах золота та
яскравих кольорах осінніх квітів. Обнялися голубе небо і пожовкле колосся
безкраїх степів. Такою ми бачимо під вересневим сонцем нашу неньку –Україну.
Вона горда від того,
що зуміла виховати людей, здатних
об’єднатися на Майдані, здобути волю,
вибороти справедливість. Ми заявили
про себе, як про велику націю, гідну
зайняти достойне місце у світовій
спільноті.
Трагічні події в Україні, починаючи
з листопада минулого року, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина
країни. Кожному з нас
необхідно усвідомити, за що боролися
учасники Євромайдану і заради чого
пожертвувала своїм життям «Небесна
сотня», герої-солдати.
Вшануємо їх пам’ять, пам'ять воїнів та інших загиблих у боротьбі за
свободу, цілісність та єдність нашої держави хвилиною мовчання.
Учитель:
–Україна –це отча земля, рідний
край, де ми народилися.
Якщо в народу відібрати його мову,
він зникне, втративши культуру та
історію. Ось як про це свого часу
сказала Ліна Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирають
мову».
Один давньогрецький філософ казав:
«Заговори, щоб я тебе побачив». Це
дуже символічний вислів із глибоким
змістом. Якими побачать українців інші
народи, залежить від самих
українців. Ми хочемо бути багатомовними та
освіченими, хочемо, щоб про нас знав
увесь світ, хочемо шанувати та любити
рідну мову. Українська мова –це
святі скрижалі української нації, тому її слід
берегти, пишатися нею, завжди
пам’ятаючи про її значення, про її цілющу,
відроджуючу силу:
Ми з нею
відомі усюди,
Усе, що
треба, нам є
А хто свою
мову забуде,
Той серце
забуде своє.
Вона, як
зоря пурпурова,
Що сяє з
небесних висот.
І там, де
звучить рідна мова,
Живе
український народ.
В.Сосюра
Учень:
Я — українець, я не малорос,
Пишаюсь
родом тисячокорінним.
Тарас
за мене мучивсь і боровсь,
Щоб я
зродився зерням України.
Учень: Стаття 65 Конституції нашої держави говорить,
що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України,
шанування її державних символів є обов'язком громадян України. 3 учень: Наша армія існує для захисту кордонів рідної землі, а не для
нападу на інші країни.
Вчитель. Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути
єдиною та згуртованою. На цілісність нашої держави посягнули вороги і багато наших земляків на сьогодні
мобілізовано до лав українського війська. Вони з честю воюють на сході з
терористами та російським сепаратистами, відвойовують та захищають кордони
нашої держави (вчитель зачитує прізвища). Потрібно пам'ятати, що Крим і Донбас – це Україна, що люди,
які мешкають на цих територіях, – громадяни України.
Українська земля пройшла війни та мир, поразки
та перемоги, пишалася вірними синами та доньками, чарувала світ своїми
запашними паляницями та мелодійними піснями. Вона була і залишається вірною
матір'ю українців, які свято шанують і люблять її.
Тільки людина з добрим і чуйним серцем,
роботяща і вольова може бути справжнім патріотом і громадянином своєї держави,
по-справжньому любити і захищати, відстоювати її інтереси і приносити велику
користь.
Ми з вами повинні постійно приймати
участь в розбудові України, необхідності інтелектуального, творчого та
фізичного розвитку кожної особистості задля розквіту держави в цілому,
формуванню міжнаціональної толерантності.
І патріотизм – це звичайний стан повсякденного життя людини,
який виявляється не тільки під час надзвичайних ситуацій. Важливо, щоб ми
прагнули бути українцями з великої літери, жити в Україні, розуміли
необхідність дотримання конституційних та правових норм, володіли державною
мовою, шанобливо ставилися до історії,
культури та традицій українського народу.
Отже, патріотизм
– це нагальна потреба України. Ми не обираємо Батьківщину, але можемо обрати,
як прожити своє життя заради неї. Історію створює не хтось і десь, а ми, тут і
зараз.
Що більше буде зроблено для цього
сьогодні, то краще житимемо завтра, і будемо гідними називати себе українцями.
Бо, як сказано в Біблії, «...хто шукає, той завжди знаходить, а хто вірить,
тому по вірі його і воздається». Хай Бог допомагає нам творити своє майбутнє
своїм розумом, своїми руками і серцями.
Хай мати не побачить смерті сина, Хай
дівчина не плаче за коханим, Хай батько зможе виростить дитину. Хай прийде мир
на нашу Україну!
Учень.
Молюсь за тебе, Україно,
Молюсь за тебе кожен час,
бо ти у нас одна-єдина, -
Писав в своїх віршах Тарас.
Молюсь,- казав він, щоб у тебе
Не було між людьми війни,
Щоб завжди було чисте небо
На нашій стомленій землі.
Щоб завше у садку смерека
Весняним квітом під вікном цвіла
І прилітали з вирію лелеки,
Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!
Відео «Молитва За
Україну»
III. Підбиття підсумку уроку.
Ви - майбутнє України. Тож своїми
знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру. Будьте гідними своїх
предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте
наш народ і нашу мелодійну мову.
Ми Єдина країна! Незважаючи на усі
негаразди, що відбуваються зараз, всі ми прагнемо одного - миру, спокою, міцної
та квітучої держави та чистого неба над головою.
Благаю, Господи, поглянь на Україну,
Благослови її на спокій, мир і лад.
І збережи її, квітучу
і єдину!
Хай кине зброю і обійме брата брат.
Н. Бучинська «Моя Україна»
Літературні
джерела:
1.
Матеріал
з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
2.
М.
Кримська с. Старий Нижбірок, Тернопільська обл.. «Моя країна - Україна» С.Д.
Прит Глишська ЗОШ, Рівненська обл.. Твої символи, Україно!
3.
М.В.
Коновалова Тематичні класні години 5-11 класи.
Видавництво «Основа» м. Харків 2011 р.
4. Ресурси
Інтернету